Будівля Херсонського художнього музею ім. О. Шовкуненка є визначною пам'яткою архітектури початку XX століття.Художня колекція музею нараховує понад 13000 експонатів і є однією з найцікавіших музейних зібрань України.
Втім, незважаючи на значну мистецьку цінність для міста, працівники музею роками залишались віч-на віч з цілою купою проблем. І ось днями до Художнього музею завітав Херсонський міський очільник Ігор Колихаєв, щоб особисто подивитися на ті проблеми, з якими стикається наш храм мистецтв і з якими бореться впродовж вже не одного десятиліття.
"Про ці проблеми ми писали неодноразово. Територія, яка є охоронною зоною пам'ятника архітектури і має належати музею, 10 років тому була здана в оренду або продана всупереч всіх законів, в тому числі Закону України «Про охорону пам’ятників архітектури». Більше того, «звалище століття» - руїни колишньої громадської вбиральні і досі належать приватній фірмі «Медея». Таке джерело антисанітарії у самому центрі міста є загрозою і для історичної будівлі, і для музейної колекції, одній з багатіших на півдні України, і для громадян. 20 років тому фекальними водами з цього занедбаного туалету було затоплене фондосховище, постраждали унікальні видання музейної бібліотеки. Після цього випадку директорка музею Аліна Доценко за допомогою екскаваторів судозаводу просто “вирвала” гнилі туалетні комунікації з з музейного двору! Але, як виявилось, на цьому проблеми не закінчилися.
Що вже казати про неможливість реалізувати проект реконструкції музею з європейським майданчиком і пристосуванням для людей з інвалідністю, в тому числі доступного підходу, ліфтів, зручних туалетів! Проект був визнаний одним з кращих в Україні, в нього вже вкладено чимало бюджетних грошей, але завершити його було неможливо, бо “туалет-звалище” є приватною власністю! І власник за цей смітник хоче отримати величезні гроші, а от навести лад на своїй власній території впродовж 10 років, незважаючи на сотні (сотні!) звернень музею, — то вже «не царська справа». І хоча Законом передбачено примусове відчуження майна у такого недбалого власника, попередня міська влада навіть пальцем не поворухнула, щоб вирішити проблему.
Так звана “підпірна” стіна, “зліплена з того, що було”, розташована поруч з музеєм, є аварійною і може в будь-яку хвилину обвалитися (що, власне, вже відбувалося). Це загрожує життю та здоров’ю працівників музею. Більше того — це загроза знищення історичної пам’ятки архітектури! Комунікаційні мережі зараз знаходяться на відстані 70 см від будівлі, а згідно ДБН, мають бути відведені на 10-15 м від стін пам’ятки архітектури. А ще - соромно казати! - музей не має аварійного заїзду! У випадку пожежі або іншої екстреної ситуації аварійні служби дістатися до двору музею не можуть! Рятувальники спускали всі колеса, щоб “на пузі” машина заїхала у двір! Уявляєте? У випадку екстреної ситуації це втрата дорогоцінного часу! Але за рахунок знесення підпірної стіни та території цієї страшної приватної клоаки багато проблем музею буде вирішено.
Ознайомившись з унікальними інтер’єрами, із залами, якими можуть похвалились далеко не всі музеї України, мер загорівся бажанням внести і свій вклад у вирішення музейних проблем і обіцяв докласти всіх зусиль, щоб допомогти області повернути красу і велич архітектурній перлині міста" - розповідають зі сподіванням на краще музейники на своїй сторінці у соцмережі.
