Свято Нового року, до якого звикли українці, експерти вважають радянським проектом. Звідки ж взялися вже звичні українцям радянські традиції, від новорічного меню до казкових персонажів? Навіщо радянській владі треба було вигадувати нові особливості святкування Нового року? І які зимові свята справді вважалися важливими для українців?
Насправді, до середини 19 сторіччі головним святом українців було Різдво.
Різдво, як основне річне свято для східних слов’ян і для європейців, було скасовано через декілька тижнів після Жовтневого перевороту. Змінився календар, велася антирелігійна пропаганда і майже 20 років намагалися боротися з Різдвом. Але через те, що не змогли перемогти свято, тому і вирішили його змінити під чебе.
Саме після введення нового календаря, усі україснькі свята зсуваються. Саме тоді і приходить дивна традиція - святкувати різдво - 7 січня - після Нового Року. Але як віруючим людям, які тримають суворий піст до різдва, святкувати Новий Рік?
У газеті «Правда» 28 грудня 1935 року вийшла стаття «Організуємо нашим дітям щасливу ялинку». Вже через три дні від Далекого Сходу до Збруча в усіх «червоних куточках» – місце при кожному підприємстві та житловому об’єднанні обов’язково, де висіли портрети Сталіна, Леніна, Маркса й Енгельса, – стояла ялинка, яка раніше була заборонена, та прикраси.
Ялинку дозволяють, але не різдвяну. Зірка на ялинці вже не восьмикутна, Вифлеємська, а червона – п’ятикутна. Таким чином ялинку виривають із релігійного контексту. І розробляють нові – радянські традиції.
Іграшки – «герої революції», червоні сурмачі, барабанщики і кавалеристи в будьонівках, шахтарі і космонавти, нафтові вишки і ракети. А на кульках ‒ Ленін, Сталін, Маркс і Енгельс.
Тоді ж народжується і комуністичний образ Діда Мороза.
За декілька років починається впровадження Нового року з Дідом Морозом, червоною зіркою. Також був змінений кулінарний код. Якщо на Різдво була кутя та узвар, то тут з’явилися шампанське та олів’є. Рецепт останнього запозичили у французів. Але спеціально для радянських громадян його, звісно, здешевили у кілька разів: зелені каперси замінили на маринований горошок, м’ясо рябчиків на докторську ковбасу, а ракові шийки на варену моркву.
Так Новий рік перетворився на свято комуністичної пропаганди. Дітей змушували приходити в костюмах червоноармійців та славити у віршах вождів революції. На відміну від Святого Миколая, який таємно клав під подушку гостинці, від Діда Мороза радянська малеча отримувала однакові подарунки за виконану, як на заводі, конкретну роботу – вірш, пісня чи танець.
Після розпаду СРСР цей червонопузий агент Кремля став швидко втрачати вплив та авторитет. Більшість країн соціалістичного табору одна за одною почали відмовлятися від його послуг та повернулися до давніх традицій вшанування Святого Миколая.
Заміна різдвяних традицій комуністичними не вдалася. 64 відсотки опитаних групою «Рейтинг» у 2016 році відповіли, що в їхніх сім’ях дарують подарунки на Миколая. Їхнім малюкам приносить дарунки святий Миколай. А різдвяна ялинка – улюблений символ. І на ній – зовсім не п’ятикутна зірка.
А як ви святкуєте Різдво?
