У Києві експерти програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX в Україні разом із українським благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США, презентували масштабне дослідження локальних політик і програм, що ілюструє дотримання прав ВПО та їхню залученість у життя нових громад.
Загалом юристи опрацювали 193 нормативно-правові акти у 25 громадах 15 областей України: статути територіальних громад, програми та рішення щодо соцзахисту окремих категорій громадян, зокрема ВПО. Дослідники мали на меті з’ясувати, чи є дискримінація ВПО щодо права на участь у місцевому самоврядуванні, визнання їх членами приймаючих громад та отримання місцевої соціальної підтримки.
На Київщині фахівці вивчали ситуацію у Київській, Обухівській і Білоцерківській громадах.
«Дослідження відбувалося у кілька етапів. Спершу юристи проаналізували опубліковані на офіційних сайтах документи та відповіді на запити, а після цього провели у трьох громадах експертні інтерв’ю з представниками місцевої влади», — розповіла Олеся Лящук, регіональна координаторка програми «Єднання заради дії» у Київській області.
Дослідники з’ясували, що переселенці мають обмежені можливості для участі у місцевому самоврядуванні.
«Наприклад, у статуті Києва зазначено, що брати участь у загальних зборах, ініціювати розгляд у Раді будь-якого питання місцевого значення, створювати органи територіальної самоорганізації населення мають право лише члени територіальної громади міста. Разом із тим статутом не визначено, за якими ознаками встановлюється приналежність до членів територіальної громади міста Києва», — зауважила Наталія Чуйко, юрисконсульт благодійного фонду «Стабілізейшен Суппорт Сервісез».
Деякі статути, зокрема статут Обухова, визначають приналежність ВПО до членів територіальної громади. Однак правом на участь у місцевому самоврядуванні можуть скористатися лише ті, хто має зареєстроване місце проживання на території громади.
Тайя Аврам, юристка-аналітикиня громадської організації «Донбас СОС», відзначила важливість такого дослідження, зокрема і для правозахисників.
«Всі мають право на отримання рівноцінної допомоги, але на практиці виникають перешкоди. Таке дослідження дає комплексне бачення того, де правозахисники можуть допомогти переселенцям та місцевій владі покращити ситуацію. Мені також сподобалися приклади успішних практик, які можна враховувати при розробці місцевих нормативно-правових актів», – зазначила Тайя Аврам.
Серед позитивних моментів: наразі у двох районах Києва, Оболонському та Дарницькому, а також в Обухові, вже працюють Ради ВПО. Вони виконують роль органів самоврядування переселенців.
Дискримінації в отриманні соціальних послуг дослідники не зафіксували. Проте у Київській та Обухівській громадах цільові програми соціальної підтримки, орієнтовані саме на ВПО, відсутні. А от у Білоцерківській громаді є одна окрема програма підтримки переселенців. Вона передбачає психологічну підтримку, професійну адаптацію та реабілітаційні послуги для людей з інвалідністю.
Надія Стратій, членкиня ініціативної групи щодо створення Ради ВПО м. Біла Церква, вважає, що дослідження стане своєрідною дорожньою картою у роботі майбутньої Ради.
«У презентації зібрані та консолідовані дані про територіальні громади, зокрема й про Білоцерківську. Є аналіз місцевих нормативно-правових актів та цільових програм. Зауваження експертів можна брати до уваги й у майбутньому використовувати у діяльності Ради ВПО», — наголосила Надія Стратій.
Дослідники сформулювали рекомендації для місцевої влади щодо доопрацювання локальних політик і програм для покращення життя ВПО в громадах. Зокрема пропонують внести зміни до статутів громад, місцевих цільових програм і нормативно-правових актів, що визначають порядок пільг і допомог окремим категоріям населення.
Ця діяльність стала можливою в межах програми «Єднання заради дії», що впроваджується міжнародною організацією IREX в Україні разом із українським благодійним фондом «Стабілізейшен Суппорт Сервісез» та за підтримки Державного департаменту США.
